Відпустка футболістів: розкіш, яка стає недоступною через перенасичений календар

Після завершення чемпіонату світу провідні гравці нарешті отримали кілька тижнів перепочинку перед стартом нового сезону. Однак для головних зірок світового футболу повноцінний відпочинок між сезонами стає дедалі більшою привілеєм. Насичений графік значно збільшив навантаження на футболістів. Однією з причин стало розширення чемпіонату світу з 32 до 48 команд, а можливе збільшення до 64 команд на турнірі 2030 року лише загострює проблему. Ситуацію ускладнило й оновлення клубного чемпіонату світу ФІФА, який тепер проходить у значно масштабнішому форматі раз на чотири роки. Через це часу на відновлення залишається менше, ніж будь-коли. Але на яку відпустку футболісти мають право? Що зазвичай прописано в їхніх контрактах? І чи можна реалізувати рекомендовані профспілками 28 днів відпочинку в умовах перевантаженого календаря? Журналісти insider sources поспілкувалися з експертами у сфері спортивного права. «Насамперед варто пам'ятати, що футболісти є найманими працівниками. Формально вони мають право на мінімальну щорічну оплачувану відпустку, гарантовану трудовим законодавством, як і будь-який інший працівник, але вони працюють у дуже специфічній галузі», - пояснив insider sources керівник практики трудового права британської юридичної компанії Onside Law Алекс Кларк. За його словами, футболісти мають контрактне право на п'ять тижнів оплачуваної відпустки. Теоретично гравець може попросити відпустку в будь-який момент - наприклад, на два тижні посеред сезону. Однак на практиці клуб майже напевно відхилить таке прохання. Натомість, як пояснює Кларк, футболісти практично завжди використовують усю відпустку в міжсезоння. Контракт гарантує гравцеві щонайменше три тижні безперервної відпустки. Клуб не може безпідставно відмовити в такому праві, хоча все залежить від зобов'язань перед першою командою та викликів до збірної. «Зазвичай футболісти беруть щонайменше три з п'яти тижнів відпустки поспіль улітку. Якщо ж у них немає матчів за збірну, відпочинок може бути й довшим. Саме так відбувається майже завжди, адже у Великій Британії немає зимової паузи в чемпіонаті. Клуби зазвичай наполягають саме на такому варіанті. Фактично команда йде у відпустку в повному складі, хоча за бажанням футболісти можуть приїжджати на базу й користуватися тренажерним залом. Водночас усі відпочивають одночасно та підтримують форму самостійно», - додав Кларк. Партнер юридичної компанії Leathes Prior і керівник напряму спортивного та трудового права Ден Чепмен пояснює, що відпускний рік для футболістів триває з 1 липня до 30 червня, а не за календарним роком. За його словами, більшість гравців востаннє збираються на клубній базі у травні - наприклад, для підсумкового медичного або фізичного тестування. Після цього вони вирушають у відпустку, а до передсезонної підготовки повертаються наприкінці червня або на початку липня. «У цей період футболістів можуть викликати на окремі фітнес-тести чи медичні процедури, але водночас їм повідомляють конкретні дати відпустки. Саме в цей проміжок більшість клубів надають гравцям майже всі або й усі п'ять тижнів відпочинку одним блоком. Нещодавно я спілкувався з футболістом одного з клубів Прем'єр-ліги. Його команда розпочала передсезонну підготовку 4 липня, а попередній сезон завершила ще в середині або на початку травня. Тож фактично гравці отримали близько семи тижнів відпочинку. Саме так це зазвичай і працює завдяки паузі між сезонами», - зазначив Чепмен. Водночас Чепмен додає, що футболісти можуть просити вихідні й протягом сезону - через сімейні обставини. Минулого сезону один гравець попросив два дні відпустки, щоб поїхати до Ірландії. Клуб розглянув ситуацію, визнав причини вагомими й погодився. Але це виключно рішення клубу - він цілком міг відповісти, що всю відпустку гравець отримає після завершення сезону. Таким чином, питання відпочинку залишається предметом переговорів, а дедалі щільніший календар робить ці домовленості все складнішими.