Суддівство на ЧС-2026: рівень, який не відповідає турніру

Головним розчаруванням чемпіонату світу‑2026, якщо говорити про співвідношення очікувань і реальності, стало суддівство. Груповий етап і 1/16 фіналу з 48 командами ніхто не чекав видовища, але арбітраж перевершив навіть найпесимістичніші прогнози. Достатньо згадати епізод із телефонним дзвінком Дональда Трампа – людини, яка за 80 років побачила хіба півтора матчі, та й то в американський футбол. Він вирішив, що це не фол і не вилучення. Інфантіно після такого мав би завершити кар’єру в футболі. Але основна проблема – арбітри з Азії, Африки та Центральної Америки, які не звикли до таких швидкостей. Узбек Танташев, який обслуговував гру Франція – Парагвай, отримав від двох авторитетних видань одиницю за нашою шкалою – найнижчий бал. Його просто відправили додому без жодних санкцій. Американці Пенсо та Ельфат, сальвадорець Бартон, іранець Фагані, марокканець Джайєд, єгиптянин Амін Мохаммед, йорданець Махадмех – усі вони припускалися грубих помилок. ВАР, який мав би виправляти ситуацію, не рятує. Летексьє у матчі Аргентина – Єгипет зробив одну помилку, але виправив її після перегляду. І те саме видання, яке нищило Танташева, повністю виправдало француза. Показово, що за цим матчем в США на FOX стежили 7,3 млн глядачів, на Telemundo та Peacock – ще кілька мільйонів. В Іспанії трансляція зібрала 3,75 млн, а в пік – понад 7 млн. В Аргентині частка телегляду сягала 82‑85%. Такий інтерес не виправдовує суддівського браку. Окрема історія – пенальті на Мбаппі в чвертьфіналі з Марокко. Ті ж експерти кажуть, що його не було. Чемпіонат світу перетворився на полігон для арбітрів, які лише вчаться. І це неприпустимо для турніру такого рівня.