Старт зі скоринкою. Підсумки 1-го туру УПЛ

Новий сезон. Нова сторінка в історії. Нові виклики. Нові тенденції. І зрештою просто повернення того, що так чи інакше на певному етапі поєднало українську футбольну спільноту. Українська Прем'єр-ліга повернулась у найбільш спекотні вихідні року, що було схоже більше на символічний знак - попереду дуже цікава кампанія. Атаки "левів" та "гірників" не спеклась на сонці Львівські Карпати в минулому сезоні фінішували достатньо низько, як для амбіцій, які вони самі собі приписували перед початком того футбольного року. Зараз же часи змінились, керівництво клубу навчилось на власних помилках, тому від "зелено-білих" майже немає ефемерних розмов про глобальні завдання, а от марудної щоденної роботи вдосталь. Як мінімум, трансферна кампанія в них була сповнена цілком нетривіальними кроками. Але в першій грі сезону проти криворізького Кривбасу ми відносно небагато говорили про такого новачка, як Моху в центрі поля Карпат. А от пригадати, як уміє грати Назарій Русин, на щастя, випала нагода. А ще Фран Фернандес усіх здивував Костенком на вістрі атаки, але нічого, виявилось, що цей гравець має достатній запас універсальності, щоб і цю позицію перекрити. Але львів'янам усе ж таки потрібен повноцінний центральний нападник. Бо те, що проходило в грі проти колективу Патріка ван Леувена, навряд чи пройде проти інших суперників, які банально не ловитимуть контратаки та передачі за спини своїм центральним захисникам. Але в "червоно-білих" особливого вибору не було - вони зробили акцент на перший тайм, провели його цілком непогано, навіть половину часу вели за рахунком через пенальті, але зрештою втратили перевагу так само через одинадцятиметровий. А в другій половині гри вже історія було суто про львівський футбол, бо чи-то не зрозуміла команда ван Леувена під час перерви, чи-то дійсно молодий та обмежений через фінансові питання, як подейкують, ростер дається взнаки. Але що в попередньому сезоні, що на старті цього, проблема з утриманням контролю над грою за її перебігом проглядається в Кривбасу заздалегідь. У Карпат у цьому плані, звісно, усе було набагато краще, тому й результат такий - із соковитим рахунком із натяком на розгром. Проте не Карпати в цьому турі здобули найбільшу перевагу на табло над суперниками, а чинний чемпіон донецький Шахтар. Власне кажучи, той факт, що команда Арда Турана на старті сезону зможе обіграти Кудрівку, майже ні в кого сумнівів не викликав. Питанням було лише те, наскільки колектив Олександра Протченка дозволить розгулятись потужному супернику. І в підсумку, так, "гірникам" ще пощастило, що на Арені Львів є хоча якийсь затінок, бо інакше в'язкий футбол "яструбів" у першому таймі ризикував виснажити їхню атакувальну спроможність. Там і так удалось із надривом провести перший м'яч, до речі - дуже гарний і вигадливий, на тлі незначної кількості змарнованих моментів, але перед самою перервою стандарт у вигляді кутового звів ці старання нанівець. Однак і тут простежується збереження тенденції з минулого сезону - розмова з Тураном під час перерви сильно впливає на гру Шахтаря в другому таймі, і в дуже значній кількості випадків ці зміни є виключно позитивними. У грі проти Кудрівки бразильці влаштували самбу саме після перерви, і якби не взагалі недоречне святкування "розстрілом" від Еліаса та Аліссона, то це свято футболу було б важко не відзначати. Єврокубки, нехай і короткі, стають поперек горла Житомирське Полісся та черкаський ЛНЗ, на превеликий жаль, вилетіли з кваліфікації Ліги конференцій УЄФА вже після перших своїх двоматчевих дуелей, тож тепер у цих команд залишилась лише внутрішня арена. Однак, судячи з досвіду першого туру, можливо, воно й на краще для них, бо що команда Руслана Ротаня, що колектив Віталія Пономарьова, зустрічались із вчорашніми представниками Першої ліги, і в обох випадках це були геть непрості матчі. Хоча воно й зрозуміло: грати по опівдні в Одесі та трохи пізніше за часовим слотом на наступний день у Львові на початку серпня на відкритому стадіоні Україна - це взагалі не жарти. Команди буквально підсмажувались на футбольному полі, тож не дивно, що в підсумку ми бачили подекуди дуже несподівані повороти подій. Як, наприклад, гол одеського Чорноморця у ворота "вовків", який прилетів після удару Робакідзе з дальньої відстані буквально з нічого. Але Бущана зрозуміти теж можна - майже чверть години стояти проти такого шаленого сонця, то можна й м