"Футбол був його релігією": шлях Родрі від табору в США до тріумфу на ЧС і трансферу в...

Тридцять підлітків-учасників табору зібралися навколо нашвидкуруч встановленого телевізора, щоб подивитися, як збірна Іспанії виграє чемпіонат світу. Один із них не міг приховати захвату. Через 16 років він сам підніме над головою цей трофей — уже в статусі капітана збірної Іспанії. Влітку 2010 року Родрі, який тоді займався в академії Атлетіко, вирушив до табору Incarnation у Діп-Рівер, штат Коннектикут. Це було місце, де перегляд футболу вважався чимось нечуваним, навіть попри те, що в Південній Африці саме проходив чемпіонат світу. Але того року все було інакше. Серед учасників табору був 14-річний іспанець, який нещодавно приєднався до Барселони після того, як отримав Золотий м'яч найкращому гравцеві ЧС-2026. Ніщо не могло завадити йому подивитися перший в історії фінал чемпіонату світу за участю його збірної. "Йому потрібно було подивитися цей матч так само, як людині потрібно дихати, — розповідає insider sources його колишній сусід по намету Майлз Сміт. — Керівники табору знали, що він просто збожеволіє, якщо не зможе цього зробити. Було б жорстоко позбавити дитину того, чого вона так сильно прагне". З огляду на навмисно віддалене від цивілізації розташування табору, організувати трансляцію було непросто. Але керівник табірної програми Кріс Гарретт-Вільямс знайшов вихід і дозволив юному Родрі подивитися фінал між Іспанією та Нідерландами того недільного дня. Гарретт-Вільямс купив телевізор у місцевому Walmart, плануючи повернути його наступного ранку. Він тимчасово підключив кабельне телебачення, а потім протягнув дроти від єдиної будівлі на території табору, де було електропостачання, до кімнати відпочинку, де й зібралися учасники. Всередину занесли матраци та пляжні крісла. По колу передавали попкорн. Світло приглушили, хоча багато дітей того вечора більше стежили за схвильованим іспанським товаришем по табору, ніж за самим матчем. Гра вийшла напрочуд жорсткою. Англійський арбітр Говард Вебб показав 14 жовтих карток — рекорд фіналів чемпіонату світу, який залишається чинним і досі. Джонні Гейтинга отримав другу жовту та був вилучений, а Найджел де Йонг якимось чином залишився на полі після моменту, коли він влетів шипами в груди Хабі Алонсо. Матч залишався напруженим, запеклим і безгольовим майже до самого кінця. Але за чотири хвилини до завершення додаткового часу Андрес Іньєста забив переможний гол для Іспанії. Не дивно, що Родрі вибухнув від радості. "Він так сильно бив руками по столу від захвату, що екран телевізора хитався, — згадує Джиммі Крістенсен, керівник поїздки табору. — Кріс кричав: "Ні, ні, ні! Нам же завтра його повертати!"" Щодня Родрі хотів знати останні новини з турніру, а перед кожним матчем збірної Іспанії вимагав розповісти йому всі подробиці. Навіть перебуваючи в глухому куточку Нової Англії, за дві години їзди на північ від Нью-Йорка, він не збирався пропускати чемпіонат світу. Однак на стадії чвертьфіналу Родрі вирушив у п'ятиденний сплав на каное, де дізнатися результати матчів було неможливо — навіть якби керівники табору захотіли перевірити їх для нього. Два дні він чекав, перш ніж дізнався, що Іспанія перемогла Парагвай з рахунком 1:0. "Напевно, для нього це було справжньою мукою", — каже Крістенсен. У півфіналі проти Німеччини просто почути результат після матчу було недостатньо. "Зазвичай ми намагаємося тримати дітей подалі від зовнішнього світу, — розповідає Крістенсен. — Але цього разу дозволили йому разом із Крісом подивитися півфінал на ноутбуці". Для фіналу й цього вже було недостатньо. Тому організований Гарреттом-Вільямсом спільний перегляд досі залишається одним із найяскравіших спогадів того літа для тих, хто був у таборі. Родрі був одним із приблизно 20 іспанських підлітків, які приїхали до Incarnation Camp у 2010 році. Він потрапив до Pioneer Village — найстаршої групи для дітей віком від 14 до 15 років. Там разом із ним було ще десятеро іспанців, але Родрі завжди прагнув спілкуватися з усіма. "Спочатку між нами був невеликий мовний бар'єр, — згадує Сміт, який уперше зустрів Родрі в спільному наметі. — Я міг говорити іспанською на дуже базовому рівні, але він дуже швидко перейшов на англійську й без проблем подолав цю перешкоду". Сміт і Крістенсен згадують, що вони з Родрі були нерозлийвода. Вони разом готували їжу, виконували щоденні завдання й зблизилися завдяки спільній любові до мультсеріалу "Губка Боб Квадратні Штани". У таборі його називали Родріго — повне ім'я футболіста Родріго Ернандес Касканте. Він із захопленням брав участь у будь-яких актив