Туран: Це моя помилка

Донецький Шахтар напередодні в центральному матчі четвертого туру української Прем’єр-ліги поступився на власному полі житомирському Поліссю. Після завершення гри головний тренер "гірників" Арда Туран прокоментував виступ власної команди. "Передусім, хотів би привітати свого візаві Руслана Ротаня із заслуженою перемогою. Якщо команда в очному протистоянні здобуває впевнену перемогу, це означає, що в будь-якому разі вона зуміла підготуватись краще й підготувати певний ряд речей краще. Про сьогоднішній матч можу сказати, що іноді план на гру може спрацювати, однак і це не гарантує, що він зуміє конвертуватися у фінальний успіх — рахунок на табло. У цілому ми виступили, згідно з тим планом, який я пропагував перед матчем, однак нам забракло кількох певних епізодів: моментами ми були недостатньо сильними в боротьбі, також наше просування м’яча першим дотиком та швидкими передачами було не таким інтенсивним, яким я хотів би його бачити. Тож, найперше, це моя помилка — щодо як загалом вибору складу, так і функціональної готовності команди. Сьогодні ми не були готовими на 100 відсотків, тому я беру відповідальність за цю поразку на себе. Ми з моїм тренерським штабом продовжимо готуватися та аналізувати, які саме помилки спричинили сьогоднішній невдалий результат. Попереду повернення у єврокубковий ритм, матчі кожні три дні. На нас чекає дуже щільний графік, доведеться працювати надзвичайно інтенсивно, тож спробуємо зробити висновки з цієї гри й продовжувати рухатись далі. Минулого сезону було багато складних протистоянь — той же матч із ЛНЗ, в якому ми поступились, усі поєдинки з Динамо Київ. Але кожна гра, якщо розглядати її окремо, є складною і має свій контекст. Як я наголосив, сьогодні нам бракувало правильності в першому дотику, також ми були недостатньо точними в передачах. Проте, на моє переконання, ми не були настільки погані, попри ті окремі нюанси, які склали картину гри не на нашу користь. Однак я вважаю, що конкретно саме ті епізоди вирішили долю протистояння. На моє переконання, еволюція команди у футболі полягає не лише в поразках і перемогах: якщо ви здобули перемогу, то це не означає, що ви покращились, так само і поразка не означає, що ви стали гіршими. Тож можу вас запевнити в тому, що на протистояння із львівськими Карпатами ми вийдемо в найбільш готовій версії себе. Ми продовжимо робити висновки із невдач та ставати сильнішими від матчу до матчу. Стосовно Ліги чемпіонів, на жаль, ми ще повністю не готові, і мушу бути чесним — авжеж, я не задоволений цим фактом. Іноді у футболі таке трапляється, коли ви виходите на певний рівень підготовки, й опісля може статися певний процес застрягання. Для нас важливо якомога швидше переступити цей етап та продовжити рухатися далі — назустріч зростанню та покращенню. Як уже наголосив, конкретно сьогодні нас підвела реалізація моментів, таких як перший дотик до м’яча і точність передач, і певною мірою це нормально, адже в нашій команді багато молодих виконавців — доведеться над цим працювати. Попереду чимало подорожей, перетинів кордонів і, насправді, на моє переконання, у футболі найважливішою перевагою, особливо у футболі такого високого рівня, як Ліга чемпіонів, є наявність власного домашнього поля. На жаль, із відомих обставин ми зараз позбавлені свого рідного дому, тому, вважаю, наш шлях у Лізі чемпіонів можна з такої ретроспективи вважати найтяжчим з тієї причини, що, на відміну від інших 35 команд у межах турніру, ми єдині, хто не має змоги приймати суперників на дійсно домашньому полі. Як я раніше казав, нам слід брати позитив із поразок, навіть коли вони такі болючі, як сьогодні. Гра з Поліссям не була настільки поганою за своєю реалізацією, однак іноді бракувало того, аби зіграти в більш реалістичний футбол, і це неприпустимо в таких тяжких та насичених матчах, як сьогоднішнє дербі. Чесно скажу, я не дуже люблю порівняння в такому контексті з особистого життя своїх підопічних, однак, відповідаючи на запитання відверто, я не був таким обдарованим гравцем, як багато хто з моїх вихованців. Я, натомість, компенсував це рівнем футбольного інтелекту та читанням гри. Мабуть, це можна поділити на два види: коли ти є гравцем безпосередньо, то найбільше втомлюєшся фізично, а коли є тренером — авжеж, це більше виснажує ментально. На такій відповідальній посаді ти мусиш, найперше, довіряти своїм близьким, якими вважаю своїх гравців, і постійно наголошую на тому, що ми одна родина, і для них я просто старший брат, а не головний тренер. Тому в такі непрості м