Англія зруйнувала фортецю Ацтека в епічному трилері ЧС

Гравці збірної Англії попадали на коліна від щастя й виснаження після виступу, гідного героїв — легендарна фортеця «Ацтека» впала. Тієї незабутньої ночі драми, емоцій та чистого театру в одній із найатмосферніших арен спорту Англія здобула одну з найвеличніших перемог в історії чемпіонатів світу. Фактично — одну з найвеличніших перемог загалом. Мабуть, найкращу після тріумфу на «Вемблі» 1966 року. Головний тренер Томас Тухель, який після фінального свистка тряс від радості дворазового героя вечора Джуда Беллінгема, а потім вони впали в обійми один одного, забезпечив саме той результат, на який і розраховувала Футбольна асоціація, коли його призначала. Англія перемогла 3:2 і вийшла на Норвегію в чвертьфіналі, який відбудеться в Маямі в суботу. Але рахунок — лише верхівка айсберга тієї ночі, яку не забуде ніхто, хто її пережив. Перешкоди почалися з моменту приїзду Тухеля та його гравців до Мексики: висота понад 7000 футів на «Ацтеці», шалений шум та ворожість трибун, годинна затримка через грозу, а потім вилучення Джарелла Кванси на початку другого тайму. Усе подолано. Шлях до Кубка світу триває. Це була епічна перемога в епічну ніч на культовій арені. Перемога на віки — просто через обставини, за яких вона була здобута. До цього матчу Мексика програла лише два з 89 офіційних поєдинків на «Ацтеці» — і зрозуміло чому. Уболівальники почали збиратися за п’ять годин до старту, свист і рев під час початкового удару були оглушливими, а деякі мексиканські фанати плакали під час виконання гімну. Грім, блискавки та темні хмари над стадіоном, що відстрочили початок, лише підсилили відчуття неминучої драми. І драми ми дочекалися — та ще й якої! Збірна Англії вийшла в це пекло під питаннями через не надто переконливу гру в 1/8 фіналу, але показала, на що здатна — як тим, хто був на стадіоні, так і тим, хто вранці вткнувся в телевізори та радіоприймачі вдома, адже гра тривала аж до світанку. Англія використала всі резерви в цих незвичних умовах високо над рівнем моря — і це робить цю перемогу найяскравішою в еру Тухеля та гідною місця поряд із найкращими зразками останніх років. Колишній капітан збірної Алан Ширер сказав BBC Sport: «Ці гравці представляли свою країну у величному стилі. Кожен мав правильний настрій. Усе, що могло піти проти них, усе, що на них звалилося — енергія, висота — вони все подолали й заслужили на перемогу. Це неймовірний виступ від початку до кінця». Ці слова лунали одноголосно. Перемога в меншості в такому оточенні, коли до шаленства додали 11 болісних доданих хвилин, лише підкреслює, наскільки це було круто. Майстер-клас від Тухеля Тухеля критикували — і справедливо — за вибір складу, і прокляття правого захисника знову далося взнаки, коли Квансу вилучили. Але цієї ночі Тухель показав, чому його вважають майстром турнірного футболу, і заслужив величезної похвали разом зі своїми гравцями. У Тухеля горіли очі навіть під час спілкування з пресою на «Ацтеці» в суботу. Він ніколи не виглядав таким збудженим. Не міг приховати передчуття. Це був тренер, який насолоджувався великим моментом. І він ідеально обрав стратегію: Англія грала глибоко на початку, відходила назад, контролювала м’яч тривалий час, щоб зняти гостроту з мексиканських гравців — хоча не з їхніх уболівальників. Тухель ухвалив ключові рішення після вилучення Кванси: випустив Джона Стоунза замість Букайо Сака, а згодом — Дена Берна та Джеда Спенса, сформувавши лінію з п’ятьох захисників, коли Англія в останні хвилини героїчно оборонялася. Ширер додав: «Коли Англія була під тиском, тренер зробив правильні заміни. Ті, хто вийшов, зробили свою роботу. Неймовірна ніч». Тухель, змінивши сера Гарета Саутгейта, заявив, що його місія — «додати другу зірку на футболку», тобто виграти другий чемпіонат світу. І він на правильному шляху. Беллінгем — гравець великих матчів Місце Беллінгема в збірній викликало дискусії до початку мундіалю, але він відповів на всі запитання так, як це роблять гравці світового класу — вирішальними виступами на найвищому рівні. Цей матч — саме такий випадок.