Англія та Норвегія відновлюють суперництво, яке прославив легендарний коментар 1981 року

У суботу в Маямі Англія та Норвегія зійдуться в чвертьфіналі чемпіонату світу, повертаючи до життя суперництво, яке завдячує своєю славою не трофеям чи видовищним матчам, а одному радіокоментарю. За 45 років до того, як Джуд Беллінгем та Ерлінг Голанд засяяли на нинішньому турнірі, норвезький коментатор Бйорґе Ліллельєн виголосив спонтанну емоційну промову, що стала легендарною. У вересні 1981 року Норвегія – тоді ще далеко не та грізна сила, що зараз – сенсаційно обіграла Англію 2:1 у кваліфікації до чемпіонату світу на стадіоні «Уллевол» в Осло. У складі Англії грали Браян Робсон, Ґленн Годдл, Кевін Кіган та Тревор Френсіс, і поразка вважалася національною ганьбою. Ліллельєн, головний радіокоментатор Норвезького державного мовлення (NRK), скористався моментом, щоб виплеснути гнів на англійських політиків та спортивних діячів. Він почав із звинувачень польського арбітра Єжи Качпжака в тому, що той додав забагато часу, і нібито «ось-ось отримає англійське громадянство». Щойно пролунав фінальний свисток, Ліллельєн вибухнув. Скорочена версія його ефіру: «Лорд Нельсон. Лорд Бівербрук. Сер Вінстон Черчилль. Сер Ентоні Іден. Клемент Еттлі. Генрі Купер. Леді Діана. Ми перемогли їх усіх». А потім прозвучала найвідоміша фраза англійською: «Марґарет Тетчер, ви мене чуєте? У нас є для вас повідомлення. Ми вибили ваших хлопців з чемпіонату світу. Марґарет Тетчер. Як кажуть вашою мовою в боксерських залах біля Медісон Сквер Ґарден у Нью-Йорку, ваші хлопці отримали добрячого прочухана». Він повторив: «Ваші хлопці отримали добрячого прочухана». Попри заяву Ліллельєна, Англія таки кваліфікувалася на чемпіонат світу 1982 року в Іспанії, але це вже не має значення. Соціальних мереж 1981 року не існувало, тому вплив його коментаря обмежувався радіохвилями, однак завдяки YouTube та усній традиції він зберігся донині. Ліллельєн, який помер через шість років у віці 60 років, завжди стверджував, що промова була спонтанною. Його син Маріус, згодом високопоставлений телевізійний керівник, розповів у документальному фільмі NRK, що батько «готувався, як артист до концерту» і «був зовсім іншою людиною поза ефіром». Колишній норвезький нападник Еґіль Остенстад, який грав у Прем'єр-лізі за «Саутгемптон» та «Блекберн Роверз», сказав The Times: «Це був Бйорґе. Це щось, що узагальнює його особистість і те, яким він був коментатором. Скажу так: він дуже нетиповий норвежець. Норвежці загалом намагаються бути стриманими й не надто виявляти емоції. Можливо, тому він був таким популярним. Він умів показувати емоції, і цей коментар це чудово доводить. Він доводить, що був начитаною людиною, адже зібрав усі ці імена докупи без підготовки – це велике досягнення». Від початку Прем'єр-ліги Англія стала популярним напрямком для норвезьких футболістів, майже 100 з них грали там – Ян Оґе Ф'єртофт, Мортен Ґамст Педерсен, Джон Кар'ю, Уле Ґуннар Сульшер, Мартін Едегор і Голанд. Тепер, коли Норвегія та Англія знову зустрічаються на світовій арені, привид Ліллельєна нависає над цим матчем.